Історія Ганнопільської криниці

16.10.13

        Життєдайна вода  Ганнопільського джерела

       Тульчинський край багатий на неповторної краси природу, пам»ятки історії, культури та архітектури, православні  святині, цілющі джерела.

       Одна із таких святинь знаходиться в  с. Ганнопіль. Чудодійне джерело з надзвичайно чистою водою  з»явилося с. Ганнопіль досить давно. Важко встановити час його виникнення. Та по  монетам часів правління Петра Великого, предметам побуту, які знаходилися під час розчищення джерела, можна сміливо датувати його 17 століттям, а то і раніше.

       Із уст в уста передаються в селі  різноманітні легенди. Одна із них розповідає про заможного  набожного пана, у якого була сліпа дитина. У своїх  молитвах чоловік просив зцілення для дочки і благав Господа  подати  йому якийсь знак. Однієї ночі йому у сні було велено йти в село Ганнопіль, знайти джерело та щоранку тричі вмивати дитину тією водою. Він одразу вирушив у дорогу, прийшовши в село, - поселився в селянина, що жив неподалік долини.

       Два ранки носив чоловік свою донечку на руках до  кринички та вмивав джерельною водою. На третій день  дівчинка вже побігла вмиватися сама. Вона прозріла.

      Героїня іншого переказу – вередлива панночка, у якої в джерелі затонув  улюблений собака. Батько на прохання дочки  неодноразово наказував засипати джерело, та ставалося диво – джерельна вода звільнялася від бруду. Люди, побачивши  в цему Божий промисел, почали ставитися до джерела, як до святині – поставили  хрест, побудували нову криничку і в цілій окрузі не було води смачнішої.

      В 20-му столітті, коли країною прокотилася хвиля боротьби з православною вірою, криничку намагалися також знищити. Безбожна влада теж надавала наказ про руйнування святині. Засипали землею, різним  непотребом,  який зносили з усього села, та на ранок джерельце пульсувало чистою прозорою водою, бруд якоюсь дивовижною силою було відкинуто. Тричі Господь являв це чудо.

       Так із покоління в покоління передаються перекази про благодатну криничку  з цілющою водицею. Багато хворих отримали зцілення від своїх недуг, відвідавши святиню та напившись водиці. Багато людей бачили відображення Божої Матері – все свідчить, що місце це святе, відмічене Божою милістю.

      В 2003 році по благословенню архієпископа Тульчинської єпархії  розпочалися роботи  по благоустрою святині. У ту пору стояла велика засуха…

      На  третій день  Святої Трійці, в  найурочистішу мить освячення, сонячний промінь упав в самий центр джерела – Господь послав знамення: під час  молитви у криниці явно проступило зображення хреста.

      По закінченні  богослужіння пішов великий і так довгоочікуваний дощ, якого в сусідніх селах так і не було…

      Ще й досі у людей на любительських відео зйомках  є це чудо – хрест на блакитному дні кринички, в обрамлені води (вода забарвлена за рахунок глини, яка блакитним шаром вкриває дно).

      З тих пір щороку в день вшанування  Володимирської ікони Божої Матері – 3 червня, до святої кринички від кафедрального собору м. Тульчина йде  хресний  хід,  служиться водо-святний  молебень,  паломники  омивають обличчя в життєдайній воді, а дехто  сподобляється бачити відображення ікони на дні криниці.

Повернутись